САМООСВІТА — СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

■ Основні компоненти самоосвітньої діяльності

Стартовий інтелектуальний потенціал — це певний обсяг знань, умінь і навичок, набутих учи­телем. Знання — фундамент пізнавальної діяль­ності. Завдяки постійному саморозвитку викла­дач постійно вдосконалює рівень інтелектуальної компетентності, а саме: теоретичну підготовку; психолого-педагогічну підготовку; методичну під­готовку; технологічну підготовку.

1. Мотиви формування безперервної самоосвіти

Під мотивацією розуміють сукупність вну­трішніх та зовнішніх сил, які спонукають педа­гога до діяльності та надають їй певного смислу. Серед мотивів найчастіше зустрічаються:

•    прагнення до постійного самовдосконалення;

•    прагнення до самовираження;

•    прагнення   до   самореалізації   та   самоствер­дження особистості;

•    професійне зростання;

•   розширення кругозору;

•   підвищення рівня всіх компетентностей;

•   наявність пізнавальної зацікавленості;

•   створення  позитивного   іміджу  серед  учнів, батьків, колег;

•   підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;

•   отримання нагород;

•   підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях підпорядкування.

Психологи виділяють в структурі мотивації такі компоненти: самосвідомість, самовиховання, самонавчання.

2.     Навички самостійного оволодіння знаннями —

це навички, набуті людиною на підставі влас­них психофізіологічних особливостей та вдо­сконалені в процесі життєдіяльності:

• читання;

• слухання;

• спостереження;

• експеримент.

3.     Уміння розумової діяльності:

•  чуттєве пізнання;

•    техніка мислення;

•    вибір проблем і шляхів розв'язання.

4. Уміння  самоорганізації пізнавальної діяль­ності — це вибір джерел пізнання:

•    вибір форм самоосвіти;

•    планування;

•    організація робочого місця; самоорганізація;

•    самоаналіз; самоконтроль.
                                     
Основні завдання:

1.Виявлення особистісного рівня професійної компетенції на підставі самодіагностики.

2.Раціональне планування самоосвітньої діяль­ності з урахуванням основних напрямів роз­витку освіти.

3.Досконала організація самоосвітньої діяльнос­ті й участь у різноманітних формах методич­ної роботи.

4.Проведення моніторингу професійного зрос­тання.

5.Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою.

Очікувані результати:
•    підвищення загального рівня професійної май­стерності викладача (підвищення рівня про­фесійної підготовки, покращення всіх видів педагогічної компетентності: інтелектуальної, психологічної, управлінської, мотиваційної, комунікативної, проективної, дидактичної, методичної), моделювання особистого пер­спективного досвіду роботи, підвищення рівня організації навчально-виховного процесу;

•   підвищення рівня організації навчально-ви­ховного процесу (створення соціально-педаго­гічних умов для становлення особистості кож­ного учня,  підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, розвиток інтересу до предмета та підвищення вихованості учнів).